Опорядженні під "антикваріат"

Незбагненним чином антикварна шафа чи буфет у ретро-стилі надають довколишньому інтер’єру гармонії і затишку. Тому дедалі більшої популярності у виробництві меблів з масиву набувають методи штучного зістарювання деревини. Після такої обробки дерево виглядає на „сто років”, однак всередині залишається живим та міцним.

Актуальним напрямом в опорядженні деревини нині є брашування – штучне зістарювання деревини шляхом промислової обробки виробів з масиву металевими щітками, яку пропонує компанія „Укртехпромснаб”. „Неповторний колорит старих речей спонукає сучасних дизайнерів стилізувати меблі, інтер’єри, фасади будівель під старовину, – розповідає Ірина Скепян, начальник відділу обладнання „Укртехнопромснаб”. – В руслі такої тенденції популярним нині є штучне зістарювання деревини – імітація на предметах кіптяви, патини, слідів шашелю, зміна кольору і фактури – словом, надавання старовинного вигляду, якого речі набувають, зазвичай, внаслідок вікового кліматичного і механічного впливу”.

Ірина Скепян переконана, що застосуванню зістареної деревини немає обмежень. Поєднання зістареного дерева із сучасними меблями та аксесуарами надає інтер’єру особливого шарму, витонченості і тонкого стилю. Дизайнери використовують „старовинну” деревину в інтер’єрах, щоб створити атмосферу затишку та надійності. А використовуючи в облаштуванні брус з ефектом старовини (при цьому змінюється лише зовнішній вигляд дерева, а не показники міцності) можна досягнути імітації брусової поверхні, значно зекономивши витрати матеріалу. Цю імітацію можна використати і у зовнішньому, й у внутрішньому оформленні, коли необхідно створити видимість солідності, надійності та міцності цілісної деревини.

Стиль „ретро” нині на піку популярності у облаштуванні інтер’єрів, стверджує Ірина Скепян. До прикладу, „антикварна” шафа чи буфет на фоні лісової зелені за вікном створюють у приміщенні атмосферу родинного гнізда, яке належить сім`ї багато поколінь. Такий рустикальний ефект надає будинкам благородного відтінку старовини та аристократизму.

Щоб досягнути ефекту зістареної деревини, використовують спеціальну технологію, яка дає змогу за декілька годин зробити з деревиною те, що у природних умовах десятиріччями роблять сонце, вітер, перепади температур та волога. Основа методу – видалення з масиву деревини м’яких волокон (брашування) за допомогою обробки виробів із масиву металевими щітками. Завдяки цьому проявляється притаманний старому дереву рельєф, створюється видимість об’єму та глибини. „Глибину обробки текстури можна змінювати з урахуванням побажань замовника. – розповідає Ірина Скепян. – Після брашування на поверхні деревини проявляються приховані досі рисунки річних кілець, подібні на рисунок дамаської сталі, поверхня деревини набуває рельєфу, який у звичайних умовах утворюється під час природного зношування деревини”.

Можливі декілька варіантів обробки: від легкого старіння, коли на поверхні з’являється ледь помітна шорсткість, до грубого, глибокого старіння, при якому глибина нерівностей становить 2–3 мм. Після процесу поверхневого старіння деревина має шліфовану поверхню, неглибокі тріщинки та потертості. Натомість, після глибокого старіння отримуємо яскравіше виражений рельєф поверхні, а глибина нерівностей може сягати 2,5 мм, – аж до глибоких тріщин, імітації слідів шашелю. В результаті отримуємо елементи декору, які, з одного боку, випромінюють красу старовини, а з іншого – демонструють високі характеристики міцності. „Основний принцип брашування полягає у вишліфовуванні більш м’яких волокон річних кілець, а твердіші та стійкіші до стирання частини при цьому практично не пошкоджуються, – каже Ірина Скепян. – Таким чином проявляє себе „пластичний ефект”, який надає плоскій поверхні об’ємного вигляду”.

Із відомих методів старіння деревини найпопулярніший нині – обробка рустилоновою щіткою на верстаті чи ручним електроінструментом. Можливо структурувати поверхні, оброблені шпоном, за умови, що товщина шпону становить від 1,5 мм і більше. Поверхню обробляють вздовж напрямку волокон, поки не будуть вибрані м’які волокна, при цьому, як і на інших етапах роботи, слід дотримуватися визначеної кількості оборотів.