Ефективність вітчизняних біоінокулянтів при вирощуванні різних сортів сої

Соя – одна із культур, яка може обходитись без підживлення азотними добривами, не зважаючи на високу потребу в такому найважливішому елементі живлення. Для цього в неї природно закладена властивість симбіозу з азотфіксуючими бактеріями. Коренева система сої створює умови для життєдіяльності мікроорганізмів, які засвоюють азот з повітря та роблять його доступним для рослин. Відбувається симбіоз – бактерії утворюють на корінні бульбочки, за допомогою яких рослина фіксує атмосферний азот, а рослина «годує» їх вуглеводами, які накопичує в процесі фотосинтезу. В сприятливих умовах бульбочкові азотфіксуючі бактерії можуть накопичувати за сезон 100-400 кг/га азоту, доступного рослинам. Такої кількості азоту вистачає як самій рослині, так і в значній кількості наступним культурам, для яких азотфіксуюча соя є цінним попередником.

Проте для забезпечення високої накопичувальної здатності, соя потребує інокуляції (заселення) спеціальним штамом бактерій. В зв’язку з цим, спеціалісти ПП «БТУ- Центр» постійно проводять селекцію продуктивних щодо азотфіксації штамів бульбочкових бактерій з обов’язковим тестуванням їх в лабораторних вегетативних дослідах для визначення комплементарності до певних сортів сої. Постійно проводиться робота щодо покращення якості інокулянтів. Один з напрямків – збільшення кількості життєздатних бактерій на грам продукту. Другий напрямок - створення більш вдосконалених та зручних у застосуванні препаративних форм інокулянтів. Це рідкий інокулянт, який добре закріплюються на насінні та має не менше 6х109 живихклітин Bradyrhizobiumjaponiсumна 1мл препарату. Ще одна форма інокулянту – торф’яна. Для її виготовлення використовується стерильний торф, щоб покращити дію інокулянту за рахунок знешкодження сторонньої мікрофлори. Торф’яний препарат має не менше 2,5х109 живихклітин Bradyrhizobiumjaponiсumна 1 г та подовжений термін зберігання.

Дослідження ефективності дії різних форм біоінокулянтів проводились на сої у 2010-2011 рр. в АГ «Колос» Київської обл. Метою досліджень 2010 року було визначення ефективності дії  рідкого біопрепарату (Біоінокулянту-БТУ-р) на сої сорту Легенда.Посів сої було проведено 28-29 травня. Біоінокулянт-БТУ-р застосовували у дозі 2л/т насіння сої. Контроль – без інокуляції сої,  для порівняння сою інокулювали рідким вітчизняним препаратом. Під посів було внесено 100 кг/га нітроамофоски. Застосовували гербіциди: Гезагард – 3 л/га – досходовий, Лелек – 1 л/га, Базагран – 2,5 л/га – в період вегетації. Підживлення не проводилось.

Зразки рослин сої відібрали під час бутонізації та цвітіння. Бульбочки були присутні практично в усіх варіантах, включаючи контроль, але відрізнялися між собою за кількістю та розмірами.Рослини були середньої висоти з добре розгалуженою розвинутою кореневою системою, міцними корінцями. На нижньому ярусі рослин було багато сформованих бобів. У варіанті, інокульованому препаратом порівняння, рослини були найвищими, але бульбочок було менше порівняно з варіантами, де застосовували Біоінокулянт-БТУ-р. Збір урожаю проведено в середині вересня. Показники урожайності наведено в таблиці 1.

 

Таблиця 1 – Урожайність сої сорту Легенда за передпосівної обробки насіння Біоінокулянтом-БТУ-р,

 

№ варіанта

Назва препарату

Доза

препарату, л/т

 

Урожайність, 

т/га

Приріст

Біоінокулянт-БТУ-р

2,0

т/га

%

1

1,72

0,22

15

2

Контроль

-

1,50

-

-

3

Вітчизняний препарат порівняння

(рідкий)

2,0

1,65

0,15

10

Обробка насіння сої біопрепаратом Біоінокулянт-БТУ-р підвищувала урожайність сої сорту Легенда на 15 % порівняно з контролем. За дії препарату порівняння урожайність сої зросла на 10 % по відношенню до контролю

У 2011 р досліджували дію рідкої та торф’яної форм Біоінокулянтів: на сої сорту Аннушка. Схема дослідів включала: обробку насіння Біоінокулянтом-БТУ-р (2 л/т) та Біоінокулянтом-БТУ-т (2 кг/т). Для порівняння використовували сухий зарубіжний інокулянт (2 кг/т).

Біоінокулянт-БТУ був ефективним у  обох формах, за інокуляції ними насіння сорту сої Аннушка. Динаміка появи та розвитку бульбочок, за використання торф’яної форми, майже не відрізнялася від показників за обробки рідкою формою біоінокулянта ( таблиця 2).

Таблиця 2 – Урожайність сої сорту Аннушка за передпосівної обробки насіння Біоінокулянтом-БТУ

№ варіанта

Назва препарату

Доза

препарату

 

Урожайність, 

т/га

Приріст

т/га

%

1

Біоінокулянт-БТУ-р

2 л/т

2,29

0,38

20

2

Біоінокулянт-БТУ-т

2 кг/т

2,38

0,49

21

3

Контроль

без обробки

1,90

-

-

4

Зарубіжний препарат порівняння

(сухий)

2 кг/т

2,30

0,39

17

Перші бульбочки на коренях рослин сої з’явились за появи 4-5 пар справжніх листків сої. Інтенсивне наростання бульбочок почалось під час цвітіння. Кількість бульбочок, у середньому на рослину складала: у варіантах з Біоінокулянтом-БТУ-т 48-64 шт., з Біоінокулянтом-БТУ-р – 53-60 шт., після обробки інокулянтом порівняння – 48- 60 шт, у контролі, без обробки інокулянтом – 25 шт. Урожайність сої сорту Аннушка досягла,у середньому, 2,38 т/га за передпосівної обробки насіння Біоінокулянтом-БТУ-т; що перевищувало контроль на 21 %. На рівні 20 % був приріст урожаю зерна сої і за застосування препарату Біоінокулянт-БТУ-р. За обробки насіння сої інокулянтом порівняння приріст урожайності становив 17 % щодо контролю.

Отже, інокуляція сої Біоінокулянтами-БТУ забезпечує формування бульбочок та інтенсивність фіксації азоту, що гарантує збільшення врожайності на 15-21%. Але кінцевий результат залежить від вірного виробничого рішення: вибору продуктивного сорту сої, активного комплементарного до нього інокулянту, нейтрального розрихленого зволоженого ґрунту, оптимальних температур, технології посіву та догляду за рослинами.

БТУ-Центр

отдел реализации : (044) 594-38-83

www.btu-center.com      mailto: alkalain@ukr.net