Керувати родючістю можна

Керувати родючістю можна

Практика підтверджує, що збереження рослинних решток з мінімальною обробкою грунту зупиняє процес його деградації, відновлює потенціал родючості грунту, який був втрачений протягом останніх 50 – 75 років використання інтенсивної механізованої обробки та став ризикованим у останні роки зі збільшенням дефіциту продуктивної вологи. Знайти правильне рішення аграріям, готовим вчитися та використовувати знання на практиці, допоможе наша стаття.

Чому саме рослинні рештки забезпечать нам покращення родючості та захистять посіви від посухи, інших несприятливих умов? Стерня зернових на 1 гаце  до 30-40 кг азоту  та  2500-2900 кг вуглецюЗа вмістом органічної речовини і впливом на відтворення гумусу  1 т соломи прирівнюється 3-4 т підстілкового гною.    За елементарним складом солома зернових вміщує : азотфосфор, калій, кальцій, магній, сірку,      бор, цинк, молібден, марганець, кобальт та інші. Хіба це не доказ цінності решток зернових ? Ми отримуємо добрива прямо, що називаєтьсяпо місту, не витрачаючи пального, трудових зусиль  на його придбання та доставку.

Наче все просто – лишив стерню і очикуй урожаю!? І так, і ні! Рослини самостійно не можуть живитися соломою, так само, як і іншою органікою, наприклад, гноєм. Вони можуть пропускати через мембрани клітин свого коріння  тільки розчинні у воді низькомолекулярні сполуки.  А соломаце : 40% целюлози, 30% геміцелюлози, 25% лігніну,  решта – білки, ліпіди, нуклеїнові кислоти. Усе це «по зубам» тільки мікроорганізмам.  Краще і швидше іде розкладання соломи селекційними штамами продуцентів ксиланаз та целюлаз. Їх відбір іде за ознакою кращого розкладання целюлози( у лабораторних умовах – це тест на обрастання фільтрувального паперу).(рис 1)

 Прикладом препарату, створеного на основі суперпродуцентів є Біодеструктор стерні, розроблений ПП «БТУ» ЦЕНТР.

Рис 1 Тестування мікроорганізмів – деструкторів целюлоз у  лабораторних умовах

Black coloniesРозкладання решток – не єдине призначення Біодеструктора. Його використання запобігає утворенню токсичних продуктів при некерованому природному процесі розкладання рослинної органіки. Це може відбуватись при їх гнитті.  Детальними дослідженнями встановили, що схожість насіння та розвиток культур пригнічують низькомолекулярні жирні кислоти( оцтова, пропіонова, масляна).  ( рис2 )

 

 

 

Рис 2.  Відсоток схожості насіння пшениці та ячменю під дією оцтової кислоти (СН3СООН), %

 

 

Для чого  ще потрібен Біодеструктор?З його допомогою можна конролювати збудників хвороб, шкідників, утримувати вологу в грунті. За рахунок чого? Роздивимось цей процес детальніше: залишаємо солому(по мінімуму – це 3-5 тонн на гектар), заселяємо її активними селекційними мікроорганізмами, які захвачують теріторію і не залишають жодної можливості розмножуватись

патогенам, бо самі «їдять» ці рештки, продукують ферменти, які перетворюють складні вуглицеві сполуки соломи у гумус та доступні для рослин мінеральні  речовини, продукують антибіотики, які також пригнічують розвиток патогенів. 

Солома тим часом розрихлює землю ,  утримує вологу   (3 т/га соломи знижують випарювання    вологи  на 20-22 мм). Вона також слугує захистом і їжею для хробаків, корисних мікробів. Останні ,у свою чергу, харчуються, розмножуються  до десятків  міліардів клітин на 1 грам грунту, накопичують аж  5 тонн органічної речовини. Це вже буде їжа для наступних мікробів, які знову будуть годувати  та захищати рослини. За своє коротке життя вони даватимуть рослинам ще й гормони та  вітаміни для гармонійного розвитку

Процесом деструкції решток необхідно керувати. При їх розкладанні може витрачатися азот грунту, тому при обробці стерні Біодеструктором обов’язково необхідно додавати до його розчину азотвмістні компоненти. Це може бути сечовина, селітра або КАС.

 

Ви спитаєте: «А далі Біодеструктор не потрібен, мікроби розмножилися, активно працюють?» Так, але не зовсім. Вони гинуть від посухи, морозів. Ми знищуємо їх хімічними пестицидами та міндобривами, заносимо разом з технікою та насінням збудників хвороб, шкідники  також збільшують захворюваність культур. Ми змінюємо культуру, а для кожної необхідна своя мікрофлора. Тож  обробка Біодеструктором  буде попереджати  ці негативні явища, збільшувати гарантію успіху у отриманні кращого врожаю.

 Використання Біодеструктора стерні дозволяє зменшити ризик захворювання культур, підвищити ефективність використання вологи рослинами, економити на паливі, добривах, підвищити родючість грунту та одночасно забезпечити економічно стабільний рівень виробництва.

Але знати – мало, необхідно вміти користуватися цими знаннями!

 

Нагорна Ольга,

Провідний мікробіолог