Система доїння – фактор ризику, чи вирішення проблем?

Система доїнняфактор ризику, чи вирішення проблем?

 

            Серед технологічних процесів молочного тваринництва особливе місце посідає доїння. З одного боку, - це своєрідні щоденні «жнива» галузі, без яких не доводиться говорити про окупність витрат. З другого бокуце складний, насичений враженнями рефлекторний процес, який у щоденному житті корови може бути як ключовим моментом комфортної стабільності, так і надпотужним стресовим фактором. Окрім сказаного, відповідальність процесу зумовлена ще й тим, що лише під час доїння відбувається відкривання сфінктерів дійок, коли тимчасово внутрішній об’єм цистерни вимені сполучається з навколишнім середовищем, роблячи можливим проникнення хвороботворної мікрофлори до молочної залози. Не слід також забувати, що процес доїнняце значна механічна робота, котра спричиняє як компресійні, так і  вакуумні навантаження на дуже вразливі тканини дійок, слизових оболонок та залозистої тканини вимені

            У всі часи, від створення на початку 19 століття перших доїльних апаратів і по сьогоднішній день, тривав і продовжується безперервний процес їх удосконалення. При цьому головні вимоги до доїльних апаратів залишаються незмінними: «Ефективне видалення молока без пошкодження дійок та вимені». Змінюється тільки міра ефективності доїння та міра загроз, джерелом яких є доїльна система. Так, до прикладу, якщо стосовно перших моделей доїльних апаратів, які були призначені для витискання молока з дійок, величезним успіхом було вже те, що дійки після доїння просто залишалися цілими і нікого не бентежило, що перед початком доїння необхідно було витратити близько 10 хвилин для прилаштування доїльного апарата на корову, то у сучасних доїльних системах індикаторами якості доїння є молоковіддача, швидкість видоювання (пропускна здатність установки), кількість соматичних клітин у молоці, гіперкератоз.

            Слід відверто сказати, що переважна більшість доїльних систем як локальних, так і транснаціональних виробників доїльного обладнання характеризуються прихованими внутрішніми конфліктами. Про ці конфлікти говориться дуже мало, оскільки, з одного боку, вони є природними, невід’ємними від процесу доїння, з іншого боку, протягом дуже довгого часу вони залишалися невирішеними, а значитьстали звичними, і, зрештою, розмова про невирішені проблеми не додає обладнанню комерційної аргументованості. Саме про внутрішні конфлікти доїння ми пропонуємо сьогодні поговорити, адже їх подоланняце етапи розвитку доїльних систем на найближчу перспективу.

 

            КОНФЛІКТ ДОЇННЯ №1. Це протиріччя між інтенсивністю доїння та швидкістю молоковіддачі. Передумовою цього протиріччя є те, що робочий вакуум, який надходить молочним шлангом до колектора, розподіляючись на чотири дійки, виконує одночасно дві взаємопов’язані і взаємопоборні функції: висмоктування молока з дійки і транспортування видоєного молока молочним шлангом з колектора до молокопроводу. Очевидним є той факт, що, коли говорити про складні речі простою мовою, зі збільшенням швидкості молоковіддачі сила висмоктування молока з дійки зменшується, і навпакисила ссання стає найбільшою коли молоковіддача припиняється повністю і на прокачування молока сила вакууму не витрачається. Саме у цьому і полягає протиріччя, бо, як це не дивно, але абсолютна більшість доїльних апаратів у світі за співвідношенням інтенсивності доїння та швидкості молоковіддачі працюють з точністю «навпаки» до фізіологічної потреби та вимог логіки. Наслідки такої природно алогічної ситуації можна розділити на 2 групи:

1.      Ті, що більшою, чи меншою мірою призводять до загального зниження показників ефективності доїння за рахунок неспроможності доїльної системи забезпечити необхідну інтенсивність ссання молока на піках молоковіддачі, наслідком чого є подовження тривалості доїння кожної тварини, зниження показників молоковіддачі та пропускної здатності доїльної установки.

2.      Ті, що несуть загрозу здоров’ю вимені за рахунок перевантаження сфінктерів дійки за низьких (близьких до нуля) значень молоковіддачі, коли вся сила вакууму, вивільненого від виконання функції транспортування молока, виходить на межу агресивної взаємодії зі сфінктером.

Досить успішною була спроба послаблення наслідків першого конфлікту доїння, яку було вчинено розробниками доїльних систем компанії DeLaval. Ця спроба втілилася у розробці системи доїння «Duovac», котра в електронній версії отримала назву «MU-350».

Навіть залишаючи інтенсивність доїння протягом основної фази незмінною, лише завдяки частковому послабленню тих наслідків першого конфлікту доїння, які призводять до агресивної дії на дійки, ця система доїння набула досить широкого розповсюдження у світі.

            Значно далі у напрямку послаблення наслідків першого конфлікту доїння пішли розробники доїльних систем Ізраїльської компанії "SCR-Engineers” (ці електронні системи поставляються в Україну у складі доїльних залів італійської компанії Milkline). За мету своєї роботи фахівці SCRобрали повну синхронізацію інтенсивності доїння з швидкістю молоковіддачі на протязі доїння. Кілька поколінь розроблених ними електронних систем доїння на сьогодні можна вважати, без перебільшення, єдиним прикладом повної елімінації першого конфлікту доїння як такого. До переліку таких систем відносяться «МС-200», «ЕD-200», "ED-200NEW. Спільною для всіх перелічених електронних систем є притаманна їм властивість «інтелектуального» доїння, коли інтенсивність доїння автоматично, постійно, миттєво і безступенево регулюється в залежності від швидкості молоковіддачі, яку демонструє корова (вища молоковіддачаінтенсивніше доїння, і - навпаки).

            Основою для реалізації ідеї «інтелектуального» доїння стала наступна, розроблена фахівцями "SCR-Engineers”, компонентна база:

-         Сенсор молоковіддачі– високотехнологічний інфрачервоний пристрій безперервного контролю інтенсивності потоку молока (швидкості молоковіддачі)

-         Монітор доїльного поста– електронний процесор, котрий аналізує отримані з сенсора молоковіддачі показники і формує адекватний до поточної молоковіддачі профіль пульсації

-         Пульсатор– робочий орган системи, котрий працює під управлінням монітора доїльного поста, безпосередньо генеруючи пульсацію.

 

Інтенсивність доїння у системах «інтелектуального» доїння SCR-Milklineрегулюється за рахунок тривалості фази ссання за незмінного показника фази масажу. Так, якщо тривалість фази масажу незалежно від інтенсивності потоку молока складає 40 мілісекунд, то тривалість фази доїння (ссання) може варіювати від 60 мілісекунд при низьких значеннях молоковіддачі до 120 мілісекунд на її пíкових значеннях (тобто інтенсивність доїння за різних рівнів молоковіддачі може змінюватися у 2 рази). Впровадження «інтелектуального» доїння дозволяє суттєво (на 20-25%) зменшити тривалість доїння кожної корови, а відповіднопідвищити пропускну здатність доїльної установки при повній збалансованості навантажень на вим’я та дійки.

Квінтесенцією удосконалення доїльних систем з функцією «інтелектуального» доїння стала розробка компанією Milklineу співпраці з фахівцями "SCR-Engineers” системи доїння «MilproР4С», особливості та переваги якої будуть висвітлені пізніше.    

 

            КОНФЛІКТ ДОЇННЯ №2. Це протиріччя між логічним прагненням до максимально повного вивільнення вимені від молока, та ризиками сухого доїння.

У основі цього протиріччя, з одного боку, лежить цілком виправдане бажання максимально видоїти все молоко, що є у вимені. Таке бажання є логічним і виправданим, бо воно диктується й підкріпляється економічними аргументами (молокоце гроші), фізіологічними (запобігання зворотного гальмування утворення молока інгібіторами FIL- протеїнами, що містяться у молоці) та профілактичними аргументами (запобігання застою молока за рахунок його більш повного вимивання).

Цілком зрозуміло, що повнота вивільнення вимені від молока досягається завдяки більш тривалій затримці доїльного апарата на дійках, тобто за рахунок подовження тривалості доїння. «Зворотною стороною медалі» і власне джерелом конфлікту є ризик сухого доїння з усіма його небезпечними наслідками.

Початком сухого доїння є момент, коли швидкість відтоку молока з цистерни дійки починає перевищувати швидкість притоку молока до цистерни (MortenDamRasmussen, Данія).

Головна й принципова відмінність між просто доїнням корови і сухим доїнням полягає в наявності чи відсутності тиску молока від глибоких шарів залозистої тканини у бік сфінктера дійки. Джерелом цього тиску є молоковіддача.

Чому ж наявність чи відсутність молоковіддачі кардинально перетворює хоча й важливий, проте звичайний технологічний процес у небезпечне явище, котре загрожує здоров’ю тварини? Саме цим тиском у процесі нормального доїння блокується можливість проникнення мікробів через відкритий сфінктер, дійка підтримується у напруженому (наповненому) стані, зменшуються ризики, пов’язані зі зворотними сплесками, підсосами повітря та випадками зісковзування дійкової гуми. Коли ж молоковіддача відсутня, реалізуються всі ризики, пов’язані з сухим доїнням:

-         Короткотривалі вібраційні зворотні поштовхи на рівні відкритого сфінктера (переважно у момент переходу від фази доїння до масажної фази), котрі тривають протягом всього перебігу сухого доїння, роблячи можливим переміщення мікрочасток брудумікроорганізмами) до цистерни дійки;

-         Агресивна пряма (без буферу у вигляді молока) дія вакууму на дійку та слизові оболонки;

-         Потужна стресова дія (сухе доїння завжди неприємне для тварини), що призводить до порушення, чи навіть руйнування рефлексів молоковіддачі;

-         Незаповненість дійкової гуми порожньою (в’ялою) дійкою;

-         Наповзання стаканів на дійку за рахунок недостатнього контакту між порожньою дійкою та стінкою дійкової гуми;

-         Зісковзування та підсос повітря;

-         Руйнування, або гіперстимуляція захисного кератинового шару сфінктера

-         Набряк зони сфінктера;

В залежності від тривалості й напруженості сухого доїння у більшій, чи меншій мірі проявляються негативні наслідки, серед яких найбільш поширеними є підвищення кількості соматичних клітин в молоці, гіперкератоз, зростання частоти захворювань корів на субклінічний та клінічний мастит, синці на дійках, а в окремих випадкахнавіть пошкодження (відмирання) слизових оболонок дійки у місцях набряків та регулярних застійних явищ. Не випадково сухе доїння називають самим коротким шляхом до маститу.

 

 

До недавнього часу єдиною доїльною системою, здатною забезпечити практично повне усунення сухого доїння, були доїльні роботи, які обслуговують та контролюють доїння у розрізі окремих чвертей вимені. Усі ж інші доїльні системи, без виключення, характеризувалися неминучістю сухого доїння через відмінності у об’ємах передніх та задніх чвертей вимені. Так відмінності за об’ємом між передніми та задніми чвертями вимені коливаються від 21 до 30 % (задні чверті мають більший об’єм і виробляють більше молока). Це означає, що у ході доїння навіть ідеально налагодженим доїльним апаратом, молоковіддача у передніх дійках, зазвичай, припиняється скоріше, а у той час, коли відбувається додоювання задніх дійок, передні дійки безальтернативно отримують порцію сухого доїння з усіма його проявами.

            Так було до 2008 року, - до тих пір, коли компанія Milklineстворила і вивела на ринок новітню систему почетвертного доїння «MilproР4С» з унікальними властивостями

 

 

            В основу розробки було покладено колектор Milkline"Milpro” (у центрі схеми) з  особливим  внутрішнім дефлектором (на схемі - жовтого кольору), який відділяє потоки молока від кожної дійки спеціальними перегородками. Під кожною дійкою, у заглибленні, накритому захисною сіточкою, розміщено по два електроди, які одночасно виконують функції сенсора наявності молока та сенсора електропровідності.

            Особливостями пульсатора й колектора системи «MilproР4С» є те, що вони мають по чотири окремих канали пульсації. Для з’єднання з пульсатором та колектором компанією Milklineспеціально розроблено 5-тиканальний моноблочний шланг (4 канали – для вакууму пульсації і 1 – для кабелю електропровідності-молоковіддачі).

            Революційними перевагами системи доїння "Milpro-P4C є:

-         Відокремлене по чвертях управління пульсацію;

-         Можливість легкої реалізації будь-якого типу доїння (ліві-праві, передні-задні);

-         Закінчення доїння окремої дійки (незалежно від інших) безпосередньо у момент завершення в ній молоковіддачіПОВНА ПЕРЕМОГА НАД СУХИМ ДОЇННЯМ;

-         Вірогідна, превентивна, локалізована діагностика проблем вимені за рахунок вимірювання електропровідності безпосередньо з кожної чвертіЕФЕКТИВНА ПРОФІЛАКТИКА МАСТИТІВ ЗАМІСТЬ ЛІКУВАННЯ.

 

Системі доїння «MilproР4С» притаманні також:

-         Система автоматичного зняття доїльних апаратів у кінці доїння

-         Індикація надою, швидкості молоковіддачі, часу доїння та різноманітних тривожних повідомлень на моніторах «MilproР4С» з сигнальними світлодіодами та великими символами, що легко читаються

-         Робота сенсора молоковіддачі на базі інфрачервоних